Письмовий договір – Коли і для Чого дійсно необхідний? Частина 1.

Для керівників малого та середнього бізнесу (не для юристів:)
 
Керівник однієї з HR Агенцій якось написав в своєму пості, що його компанія декілька разів не отримала погоджену оплату за виконану роботу незважаючі на наявність підписаних договорів.
 
А один з читачів Николай Романёк (Nick Romanok) згадав в коментарі висловлювання свого колеги – менеджера великого іноземного бізнесу, що:
 
«Потреба у договірі виникає лише один раз – якщо не виконуються зазначені в ньому домовленності. У решті випадків, це лище папір».
 
І згадавши нашу колишню розмову, додав моє висловлення про те, що “ніщо так не укріплює ділові взаємовідносини, як попередня оплата” – про це ми напишемо окремо.
 
З висловлювання ж менеджера іноземної компанії, як мінімум, слід, що потреба у письмовому договорі все ж таки є.
 
Маючі певний досвід роботи як з договорами, так і врегулюванням спорів у разі їх невиконання (у досудовому порядку шляхом переговорів та в суді), вирішили поділитись найбільш розповсюдженими ПРИЧИНАМИ НЕможливості отримання погодженої оплати та виникнення спірних сітуацій в бізнес угодах. Та КОЛИ і для ЧОГО дійсно необхідне укладання письмового договору?
 
Насправді, договір необхідний “раніше” ніж коли вже не виконуються його умови.
 
У першу чергу саме для ЗАПОБІГАННЯ таких ситуацій або можливості їх швидкого вирішення.
ПРИЗНЕЧАННЯ (МЕТА) договору.
 
Договір при правильному підході до його укладання – це ІНТСТРУМЕНТ, якій і спрямований та допомогає:
 
1. Уникнути або суттево знизити вірогідність:
 
а) виникнення спірних сітуації та конфліктів
b) неможливості отримання погодженої оплати (або товарів, послуг) на погоджених умовах
c) необхідності звернення до суду замість вирішення питання у досудовому порядку (шляхом нескладних та швидких рівноправних переговорів; тобто, не ціною виключно ваших поступок та додаткових компнсацій, якщо, звісно, для цього немає реальних підстав).
 
2. Захистити свої інтереси в суді швидко і без додатковоих суттевих витрат, у разі, якщо це не вдасться зробити шляхом переговорів.
 
3. Сприяйти продажам.
 
Особливо, якщо ви продаєте відносно дорогі або специфічні товари або послуги для B2B чи B2C.
Оскільки Договір – це перший і єдиний реальний ДОКУМЕНТ, якій містить та повинен підтверджувати вашу пропозицію та зобов язання, якій побачить ваш потенційний покупець після ваших СЛІВ (або слів вашого продавця).
І якщо покупець (юрист покуця) не побачать такого чіткого підтвердження та гарантій, зафіксованих в Договорі, які обіцяли на словах, або взагалі не побачить Договору, він скоріш за все купить у того Постачальника, якій надасть йому такі реальні зобов язання та гарантії (Договір).
 
Для цього сторонам при укладанні майже будь-якої угоди для успішного її виконання (неважливо, велика це угода чи маленька), необхідно прояснити та погодити її основні УМОВИ:
 
1. Чітко Визначити ПРЕДМЕТ та РЕЗУЛЬТАТ домовленостей (тобто – що саме повинен виконати виконавець та отримати покупець).
 
2. СТРОК виконання домовленостей – як по поставці товару (наданню послуг), так і по їх оплаті.
 
3. Важливі ХАРАКТЕРИСТИКИ товару чи послуги, по яким можна швидко і просто визначити – чи поставлені ті самі товари чи послуги, про які домовлялися, чи ні?
 
4. Звісно, ВАРТІСТЬ. У тому числі, що входить до неї, а що – ні.
 
5. У якому разі та як (що дляцього необхідно) договір може бути достроково розірвано.
 
6. Коли та які наслідки (санкції) виникають (або не виникають) у разі невиконання або часткового невиконання будь-якою стороною погоджених умов (у тому числі, із-за форс мажорних обставин, які виникали спочатку у зв язку з ковідом, а зараз – війною).
 
7. Як повинні вирішуватись спірні сітуації у разі їх виникнення.
 
Це самі основні умови.
 
Практика показує, що переважна більшість спірних сітуацій між сторонами виникає або із-за непроснення та неузгодження таких умов, або їх недостатнього прояснення. І, як наслідок, різне розуміння Виконавцем та Замовником умов укладеної угоди (домовдленості) з самого початку.
 
По-переше, це значно підвищує ризик невиконання (або не повного) виконання однією або кожною стороною обов язків по договору. І, відповідно, додаткових пов язаних з цим витрат (втрат). Оскільки Сторони з самого початку не достатньо прояснили і погодили такі обов язкі та умови і, відповідно, розуміють їх кожен по своєму. Тобто, по різному.
 
І, по-друге, таке різне розуміння, як наслідок, підвищує ризик виникнення тих самих спірних сітуацій та ускладнює (та удорожчує) їх вирішення для однієї або для кожної з сторін. І, відповідно, збільшує ризик неотримання необхідного результату.
 
Після прояснення ж основних умов та домовленостей (яких, як ми бачимо вище, більше ніж дві…), їх необхідно десь зафіксувати.
Для цього і складається письмовий договор, щоб мінімізувати, або уникнути вказані вище ризики та пов язані з цими втрати.
 
Тобто, головні вимоги до договору – це:
 
Перш за все, не зробити собі гірше (тобто не нашкодити собі ж при практичному застоуванні договору, що, нажаль, досить часто трапляється на практиці) і
 
І по-друге, мати реальну можливість (інструмент) отримання необхідного результату та уникнення (або мінімізації) можливих ризиків та втрат.
 
Тепер питання – ЯКІЙ повинен бути договір, щоб він відповідав таким вимогам (своєї Меті та Прізначенню) на практиці?
 
Якщо одним словом, то – професійним.
 
Все інше – це вже робота юристів, яки можуть складати такі договори. У тому числі, задати всі необхдні правильні питання, допомогти правильно сформувати ТЗ до початку роботи і так далі.
 
Оскільки, далеко не кожний письмовий договір буде необхідним інструментом , якій допоможе уникнути (або швидко врегулювати можливі спірні сітуації) та захистити ваші інтереси.
 
Це підтверджується і причиною написання цього посту – коли Компанія (кадрова агенція) декілька разів не змогла отримати погоджену оплату за виконану роботу незважаючі на наявність підписаних договорів.
 
Тому виникає риторичне та у той же час практичне питання – який сенс робити і підписувати договори і витрачати на це свій час, які не дозволяють захистити ваши інтереси, у тому числі, стягнути заборгованість, у разі необхідності?
 
Детальніше – чим професійний договір відрізняється від “простого, звичайного”, а також:
 
– коли дійсно доцільне складання професійного договору (оскільки зрозуміло, що він буде коштувати дорожче “простого, звичайного”)
– і коли без нього можно обійтися (не пошкодувавши потім про значно більші втрати, ніж вартість послуг на складання такого договору)
– і як це швидко і правильно визначити,
напишемо окремим найближчим часом, оскільки вже вийшов лонгрід:)

Цей сайт використовує файли cookie. Відвідуючи цей сайт ви автоматично погоджуєтесь з Умовами користування сайтом і політикою захисту персональних даних