Сподіваємось, що завдяки цієї консультації, відмов для здійснення окремих валютних платежів буде меньше або не буде зовсім. Що не тільки спростить роботу і поразуміння, як для компаній та їх бухгалтерів, так і для працівників валютних відділів банків. А також дозволить продовжити працювати і вижити компаніям, які отримали необгрунтовані відмови. Радимо прочитати до кінця.
Останнім часом стикаємося з випадками відмови банками компаніям (підприємстам та фоп) у здійсненні валютних платежів (якщо у вас є валюта) або придбання такої валюти для оплати товарів іноземним постацальникам.
Підставою для відмови називається відсутність коду товару за УКТ ЗЄД у Переліку товарів критчного іморту (встановлений Поставою Кабміну від 24 лютого 2022 р. № 153, надалі – Перелік).
Зрозуміло, що це унеможливлює для компаній оплачувати і придбати необхідні для здіснення діяльності товари і, як наслідок, продовження працювати.
Розібравши кожний з таких випадків відмови окремо, бачимо, що існує одна з двох причін такої відмови:
1. дійсно необхідний товар (його код УКТ ЗЄД) не міститься в Переліку критичного імпорту. І це дісно, нажаль, є законною підставою для відмови проведення валютного платежу. Що можна і потрібно робити у такому випадку, двивиться нижче.
2. друга причина – це неправильне розуміння (розшифровка) працівником банку, якій підтверджує (або блокує) валютні платежі, кодів УКТЗЄД. У такому випадку з сторони банку буде мати місце вже необгрунтована (незаконна) відмова у валютному платжі.
Саме с таки випадками частіше стикаємося останнім часом .
Почнемо з другого випадку.
Перед здісненням валютного платежу (підготовкою відповідної заявки) перш за все самим уважно перевірити – чи дійсно необхідний вам товар входить в Перелік.
Чому звертеємо на це увагу, незважаючі на очевидність такого кроку.
Тому що, як показує практика, і бухгалтери, які готують заявки на придбання валюти та здійснення валютних платежів і працівникі валютних відділів банків, які розглядають такі заявки, не завжди правильно трактують формулювання деяких кодів Переліку.
Розповсюджений приклад – шукають в Переліку пезпосередньо код необхідного товару/ів, які складаються з 10-ти цифр.
І у разі незнаходження у Переліку саме такого коду , спеціаліст валютного відділу відмовляє в операції.
Але важливо звернути увагу, що в Переліку містяться як десяти значні (повні) коди окремих товарів, так і багато “не повиних” кодів. Тобто, коди, які склажаються не з десяти цифр, а з чотирьох , шести або двох.
Так, наприклад, в одному звипадків компанії було відмовлено банком в оплаті товару з УКТ ЗЄД 6004 10 00 00 на підсатві того, що такій товар (код) відсутній у Переліку. Правда в тому, що Перелік дійсно не містить саме такого коду .
Помилка перша. З боку підприємста. Безперечно прийняти відповідь банку.
Нажаль, досить часто бухгалтери або інши працівники підприємста, які готують платежі і спілкуються з банком, дійсно беззастережно приймають таку відповідь – відмову. Оскільки “банк же не може помиляться і тут вже нічого не зробиш”.
І такими діями, точніше бездіяльністю, фактично позбавлють підприємство можливості здійснювати придбання необхідних товарів і, відповідно, продовжувати працювати. Чим у багатьох випадках поставити підприємство у сьогодняшній ситуації на межу закриття та банкрутства. А його працівників залишити без заробній плати, а державу – без податків.
Професія бухгалтера, у тому числі, передбачає усе:) і, особливо, негативні відповіді, ставити під сумнів і перевіряти. Часто двічі, а іноді тричі. Щоб бути на 100% впевненим, що це дійсно так. Плюс зосереджуватися не причинах, а на можливостях отримання необхідного результату. Це загальне правило і про нього не варто забувати!
Помилка друга. З боку банку.
Не достаньо уважно аналізувати Перелік та не доводити до відповідних працівників його правильне застосування. Або не достатній контроль. Що призводить до безпідставної відмови деякими працівниками у здісненні необхідних оплат та закупівель і вказаних вище критичних наслідків як для окремих підприємств та їх працівників, так і держави в цілому.
Справа в тому, що, як вказано вище, Перелік сформований таким чином, що міститить не тільки 10-тизначні УКТ ЗЄД окремих товарів, а також і коди цілих груп (які позначаються 2-означними ціфри), підруп (4-значні) та підгруп друго порядку (6-значні). Без перерахування усіх кодів товарів, які входять до такої групи або підрупи.
Це означає, що УСІ товари, які включені у відповідну групу та/або підгрупу відповідно до Митного тарифу, входять до товарів критчного імпорту. І відмовляти в проведенні валютного платежу на підставі того, що в переліку немає безпосередньо повного 10-значного коду окремого товару/ів – є пезпідставним і не законним.
Так на одному з наших прикладів відмови в платежах для оплати і зукупівлі товарів з кодами 6004 10 00 00, 6006 32 00 10 та 6006 42 00 00 , мотивуючі, що Перелік не містить таких кодів, така відмова була безпідставную, оскільки Перелік містить код усієї ГРУПИ 60 (Трикотажне полотно). В яку, у тому числі, входять і вказані коди, а також УСІ інші коди (товари), які включаються у цю групу відповідно до Митного тарифу.
Також Перелік міститить цілу низку кодів інших груп і підгруп, які склажаються з 2-х та 4-х цифр відповідно і до складу яких також входять УСІ товари (коди), які включаються у відповідну групу та підгрупу.
У наших випадках після спілкування з працівниками валютних відділів банку і у окремих випадках – з їх керівниками і вказання на описані вище нюанси, всі платежі були прийнтяі і виконані. У декількох випадків знадобилось зробити два раунди) перемов, поспілкувавшись на рівень вище – або за нашою ініціативою, або за ініціативою самих працівників банку. Спокійне донесення інформації принесло необхідний результат.
Саме тому, виходячи з приктичних сітуацй (відмов), ми радили переш за все, самим УВАЖНО перевірити – чи дійсно необхідний вам товар входить в Перелік.
І ще, не менш ВАЖЛИВО (!)
Незважаючі, що трапляються випадки безпідставної відмови і вони дійсно у існоючої ситуації можуть мати дорогі і критчні наслідки для бізнесу, не кажучі вже про нервове напруження та витрачаємий час, ми звертаємось до усіх учасників цього процесу, у тому числі бухгалтерів, бути теж уважними, зберегати взаємну повагу і намагись з поразумінням ставитись до таких випадків.
Попередньо самим здійснювати перевріку та погоджувати з працівником банку, надаючі необхідні агрументи і намагаючись почути одін одного. Зараз точно не час емоцій.
Наша країна бореться і усе рухаються з надзвичайною швидкістю. І помилки майже неминучі.
Сподіваюсь, що усе, включаючи і наші помилки, будуть допомогати нам ставати ще сильнішими та мудрішими, сприяти взаємної повазі навіть у непростих ситуаціях і, звісно, будуть вирішуватись і виправлятися.
І ми разом, крок за кроком будемо рухатись до перемоги, працюючи на всіх фронтах.
І на завершення. Що робити у першому випадку, тобто коли необхідний товар дійсно не міститься в Переліку критичного імпорту?
Якщо одним реченням, то треба писати листа на Мінекономіки з обґрунтуванням, аби вони включили ці товари до переліку.
Що саме писати і як зробити це правильніше і швидше, щоб збільшити шанси бути почутими, читайте у нашому наступному пості.